Міністерство освіти і науки  України

Новороздільській політехнічний коледж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПАМ’ЯТКА

для викладача (працівника) навчального закладу

з питань забезпечення доброчесності

 та протидії корупції

 

 

 

 

Викладач  Турчин Н.В.

 

 

 

 

 

 

I.  Поняття корупції

 

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», корупція  — використання особою  наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.  Корупційне правопорушення – умисне діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

 

II.  Корупція як негативне явище

Корупція є вкрай негативним явищем, її суспільна небезпечність полягає у тому, що вона:

- завдає збитки всім;

- підриває авторитет держави, завдає шкоди утвердженню демократичних основ суспільства;

- суттєво обмежує конституційні права й свободи людини і громадянина, особливо пересічних громадян;

- порушує принципи верховенства права;

- як правило, починається з невеликих знаків уваги;

- живить організовану злочинність, насамперед економічну, стає неодмінною умовою її існування;

- порушує принципи соціальної справедливості, невідворотності покарання;

- створює залежність;

- нищить духовні, моральні та суспільні цінності;

- веде до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності;

- робить (чинить) людину безробітною. 

 Боротьба з проявами корупції має ґрунтуватися на поєднанні профілактичних і правоохоронних заходів. При цьому пріоритет повинен надаватися профілактичним заходам загальносоціального і спеціального кримінологічного спрямування.

Суб’єктам відповідальності за корупційні правопорушення заборонено:

1. Використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

а) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

б) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед іншими кандидатами на цю посаду;

в) неправомірно втручатися в діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

г) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків;

2. Займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом;

3. Входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом;

4. Відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію.

5. Фізичним та юридичним особам забороняється здійснювати фінансування органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі надавати їм матеріальну та/або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно, крім випадків, передбачених законами та чинними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Суб’єктам відповідальності за корупційні правопорушення, які є посадовими особами, також заборонено:

а) приймати подарунки, за винятком випадків, передбачених Законом «Про засади запобігання і протидії корупції» та іншими законами. Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення можуть приймати особисті подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, за умови, що вартість одного подарунка не перевищує розміру однієї податкової соціальної пільги;

б) мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Особа — суб’єкт відповідальності за корупційні правопорушення  зобов’язана повідомити керівництво органу, на посаду в якому вона претендує, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб.

Особи, які претендують на зайняття посади або виконання інших функцій держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження.

Установлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» вказані обмеження щодо суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення зберігаються протягом двох років після звільнення таких осіб з посад або припинення ними в установленому порядку діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування, за умови якщо обов’язки цих осіб на новій посаді у приватному секторі безпосередньо пов’язані з функціями, які виконували особи, перебуваючи на попередній посаді.

У правовому відношенні корупція становить сукупність різних за характером та ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю суттю корупційних діянь, інших правопорушень (кримінальних, адміністративних, цивільно-правових, дисциплінарних), а також порушень етики поведінки посадових осіб, пов’язаних із вчиненням цих діянь.

 

III.  Поради викладачам і працівникам

навчального закладу

 Станьте прикладом нетерпимості до проявів корупції. Своєю поведінкою давайте оточуючим зрозуміти, що не тільки не будете самі приймати участі у корупційних діях, але й не будете приховувати корупційних дій своїх колег.

Корупцію легше подолати тоді, коли кожен поставить собі за мету їй запобігати.

В момент вступу на державне фінансування викладачі і працівники навчального закладу зобов’язуються сумлінно виконувати свої обов’язки, дотримуватись законодавства та принципів доброчесності у своїй поведінці. Отже, всі викладачі і працівники мають виконувати свої обов’язки неупереджено та справедливо.

Корумпована поведінка викладачів і працівників порушує законність та мораль, завдає шкоди авторитету навчальних закладів, і в загалі державі. Вона руйнує віру в неупередженість та об’єктивність державних органів.

Усі викладачі і працівники навчальних закладів повинні сумлінно виконувати свої обов’язки та бути прикладом, як для своїх колег, так і для пересічних громадян та студентів.

 Рішуче припиняйте спроби втягнути Вас у корупційні дії. Негайно повідомляйте про такі спроби керівництву навчальних закладів. У разі повідомлення керівництва з питань запобігання корупції про факти та спроби схилити Вас до корупційних дій керівництво з питань запобігання корупції зобов’язане забезпечити захист Ваших прав та інтересів.

Не створюйте в оточуючих враження, що Ви відкриті для «невеликих ознак уваги».

Не піддавайтеся спокусі таким чином поправити свої матеріальне становище.

Не соромтеся відмовитися від подарунка або віддати його назад, супроводжуючи цю вимогу роз’ясненням правил, яких Ви маєте дотримуватись.

Якщо третя особа попросила Вас зробити їй протиправну послугу, негайно поінформуйте про це своє керівництво навчальних закладів. Це допоможе уникнути будь-якої підозри в корупції та дасть змогу вжити заходів проти правопорушників. Захистіть своїх колег від спокуси втягнутися у корупцію — послідовно розкривайте намагання сторонніх осіб корумпувати Вас.

Викладачі і працівники навчальних закладів повинні протидіяти корупції разом, таким чином вони досягнуть злагоджених дій, результатів у попередженні корупції та викликатимуть довіру у громадян.

Запобігайте корупції, викриваючи випадки корупційних дій.

Корупції можна запобігти лише, коли кожний працівник відчуває свою відповідальність за досягнення загальної мети створення вільного від корупції органу. Це означає, що всі працівники, в рамках виконання своїх завдань, повинні дбати, щоб сторонні особи не мали можливості впливати на рішення посадової особи і що корумпованих колег не можна прикривати через почуття солідарності або лояльності. Не приховуйте протиправних діянь!

Якщо поведінка Ваших колег дає Вам конкретні підстави підозрювати їх у хабарництві не вагайтесь повідомити про це адміністрацію навчальних закладів, які забезпечать зберігання таємниці про джерело інформації, недоторканність Ваших прав та приймуть відповідні рішення. Важливо, щоб Ви висловлювали підозру лише тоді, коли у Вас для цього є об’єктивні підстави. Неможна допустити ситуацію, в якій будь-кого звинувачують, не маючи конкретних доказів.

 

 ІУ.   Попереджувальні  ознаки  корупції

Незвична поведінка викладача (працівника) часто є такою, яку можна розцінювати, як сигнали про його корумпованість. Однак, ця поведінка супроводжується певною невизначеністю, оскільки деякі з її ознак вважаються нейтральними або навіть позитивними, хоча пізніше їх можна розпізнати, як надійні сигнали схильності того чи іншого працівника до вчинення корупційних дій.

1. Нейтральні ознаки

1.1. Дуже високий життєвий стандарт працівника, що викликає увагу та який неможливо пояснити (дорогий стиль життя, демонстрація символів статусу).

1.2. Незрозумілий опір працівника при зміні завдань або переводу його на інше місце роботи, особливо якщо перехід на інше місце служби пов’язаний з перспективою підвищення заробітної платні.

1.3. Робота за сумісництвом.

1.4. Нетипова, незрозуміла поведінка (наприклад, через шантаж або докори сумління), замкнутість, роздратованість, різкі зміни у ставленні до колег та керівництва.

1.5. Соціальні проблеми (алкогольна, наркотична залежність, залежність від азартних ігор тощо).

1.6. Надмірне честолюбство, вихваляння контактами в посадових та приватній сферах.

1.7. Використання пільг, які надають треті особи (особливі умови придбання речей, не сплачення рахунків у ресторанах, запрошення до приватних або службових заходів).

       1.8.  Явна щедрість сторонніх осіб (наприклад, спонсорство).